Проф. Др. Крістоф Зелінскі: про неоад’ювантну терапію раку молочної залози

Рак молочної залози – це найпоширеніший онкологічний діагноз у жінок. Щорічно у всьому світі виявляють понад 2 мільйони випадків цього захворювання.

 

Залежно від типу та стадії раку, протокол лікування може включати хіміотерапію, хірургічне втручання, променеву терапію та інші методи. Останнім часом почали говорити про неоад’ювантну терапію раку молочної залози, яку призначають перед основним лікуванням.

Щоб дізнатися більше про неад’ювантну терапію, ми поспілкувався з Проф. Унів. Др. Крістофом Зелінскі, фахівцем з медичної онкології, імунотерапії та індивідуального лікування раку, та головним лікарем Центрально-Європейського онкологічного центру WPK Academy.

 

Які переваги неоад’ювантної терапії раку молочної залози?

Неоад’ювантна терапія раку молочної залози спрямована на зменшення розміру пухлини молочної залози. Цей новий метод лікування ставить за мету саме це, оскільки це допомагає зменшити обсяг хірургічного втручання. Іншими словами, якщо рак молочної залози операбельний, і ми можемо уникнути мастектомії, тоді ми можемо застосувати неоад’ювантну терапію.

Насправді рак молочної залози є системним захворюванням. Це означає, що він, швидше за все, поширився ще на початку свого розвитку. У випадках поширення раку і ефективного застосування неоад’ювантної терапії, що призводить до зменшення пухлини, можна вважати, що клітини, які могли поширюватися в організмі, також були знищені. Ця терапія не вимагає відкладення операції до її завершення, і це великий плюс. З точки зору довгострокової виживаності, цей показник подібний до показника ад’ювантного лікування після операції. Крім того, що за допомогою неоад’ювантної терапії можна оцінити результат і зробити операцію зі збереженням грудей.

 

Які є способи лікування метастазів раку молочної залози?

Проф. Др. Крістоф Зелінскі: Вони піддаються лікуванню, але не виліковуються. Нещодавно був досягнутий прогресу в лікуванні потрійного негативного раку молочної залози за допомогою певних імунологічних методів лікування в поєднанні з хіміотерапією, які є набагато ефективнішими, ніж хіміотерапія окремо. Отже, протягом останніх місяців ситуація кардинально змінилася і продовжує розвиватися.

 

Неоад’ювантна терапія відноситься до хіміотерапії чи до інших типів препаратів?

Проф. Др. Крістоф Зелінскі: «Це дуже правильне запитання. Донедавна це були переважно хіміотерапевтичні речовини. Деяким літнім пацієнтам з гормонозалежними пухлинами можна було проводити гормональну терапію. Але в майбутньому можуть з’явитися й інші препарати. Під час деяких клінічних випробувань ми вже поєднуємо гормональну терапію з молекулярною терапією, наприклад, інгібіторами CDK4/6, щоб не застосовувати хіміотерапію. Таке поєднання є найбільш ефективним для лікування HER2-позитивних онкологічних захворювань, коли ми поєднуємо хіміотерапію з терапією антитілами, внаслідок чого пухлина може повністю зникнути».

 

На яких стадіях захворювання можна застосовувати ці методи лікування?

Проф. Др. Крістоф Зелінскі: «Їх можна застосовувати на 1-й, 2-й і 3-й стадіях всіх типів раку молочної залози».

 

Чи можуть ці методи лікування мати побічні ефекти?

Проф. Др. Крістоф Зелінскі: «Несприятливі ефекти неоад’ювантної терапії подібні до ефектів ад’ювантної терапії, включаючи хіміотерапію. У випадку раку молочної залози ми точно знаємо, що нам потрібно застосовувати ефективну терапію з самого початку, коли хвороба знаходиться на ранній стадії свого розвитку і ще не поширилася. На цій стадії хвороба виліковна, і ми бачимо дуже хороші результати. У західних країнах рівень смертності від раку молочної залози знижується завдяки ад’ювантній та неоад’ювантній терапії. Але ці види терапії дають дуже хороші результати на ранніх стадіях».

 

Що ви можете сказати нам про рецидив захворювання? Багато людей можуть піддатися спокусі зробити подвійну мастектомію, щоб уникнути рецидиву.

Операція не гарантує відсутність рецидиву. Не забуваймо, що злоякісні пухлини молочної залози є системними захворюваннями, тому подвійна мастектомія не впливає на ймовірність рецидиву. «Ми не можемо говорити про кращий показник виживаності завдяки місцевому контролю над хворобою. Летальні випадки є наслідком метастазів у печінці чи легенях, а не результатом неефективного хірургічного втручання. Тому останнім часом пріоритетність серйозних хірургічних операцій для нас знижується, а пріоритетність ад’ювантної та неоад’ювантної терапії зростає», – додає професор Крістоф Зелінскі.

 

Wiener Privatklinik©. Всі права захищені.