Обстеження серця дозволяє на ранній стадії діагностувати та лікувати захворювання серця, кровообігу та судин, що знаходяться поблизу серця. До найважливіших обстежень належать ЕКГ, ехокардіографія, катетеризація серця та міокардіальна сцинтиграфія. Вони застосовуються, зокрема, для діагностики підозри на серцеві захворювання, такі як ішемічна хвороба серця, серцева недостатність або порушення серцевого ритму.
Електрокардіограма (ЕКГ) вимірює електричні струми серцевого м’яза, що виникають при кожному серцебитті, особливо частоту серцевих скорочень і серцевий ритм. Запис цих імпульсів може вказувати на відхилення від нормальної функції і таким чином за лічені хвилини та з мінімальними зусиллями надати важливу інформацію про серцеві захворювання або порушення серцевого ритму. Навантажувальна та довготривала ЕКГ, а також спіроергометрія, яка перевіряє навантажувальну здатність серцево-судинної системи та легенів, служать для ще більш диференційованого обстеження.
Ехокардіографія (ультразвукове дослідження серця, ехокардіограма) — це безболісне ультразвукове дослідження серця, під час якого візуалізуються такі структури серця, як серцевий м’яз, серцеві клапани, порожнини серця та серцевий мішок. Таким чином можна оцінити, наскільки ефективно працює серце та чи є серцеві захворювання, такі як серцева недостатність або вада клапанів.
Катетеризація серця — це мінімально інвазивне дослідження серця, яке застосовується для діагностики та лікування багатьох кардіологічних захворювань. Під час дослідження тонкий гнучкий трубочок (серцевий катетер) вводять через кровоносну судину до серця, зазвичай через пахвину або зап’ястя. Часто катетеризація серця використовується для оцінки стану коронарних судин або серцевих клапанів. Невеликі втручання зазвичай можна виконати безпосередньо під час дослідження.
Міокардіальна сцинтиграфія (МСЗ) — це дослідження, під час якого за допомогою контрастної речовини та спеціальної камери (гамма-камери) візуалізуються кровообіг, життєздатність та функція серцевого м’яза (міокарда). При цьому створюються зрізи серця, подібні до тих, що отримують під час КТ або МРТ. Зазвичай це дослідження проводять при підозрі на ішемічну хворобу серця або для контролю після кардіохірургічних операцій.
При ішемічній хворобі серця (ІХС) коронарні судини звужуються або кальцинуються, що призводить до порушення кровопостачання серця. Мета лікування — поліпшити якість життя та уповільнити або зупинити прогресування захворювання. Для цього, крім медикаментозної терапії, застосовуються також хірургічні методи, такі як шунтування або мініінвазивна балонна дилатація.
Серцева недостатність або серцева слабкість виникає, коли серце більше не може качати кров з достатньою силою, щоб забезпечити організм кров’ю і, отже, киснем. В результаті цього знижується фізична витривалість. Терапія серцевої недостатності складається з декількох компонентів і залежить, перш за все, від ступеня тяжкості захворювання. Окрім медикаментозного лікування, можуть бути необхідні хірургічні втручання, такі як імплантація кардіостимулятора. Терапія часто вимагає міждисциплінарної співпраці різних спеціальностей, яка на найвищому рівні пропонується у Віденській приватній клініці.
При порушеннях серцевого ритму серце б’ється занадто повільно, занадто швидко або нерівномірно. Порушення серцевого ритму можуть виникати в різних формах, наприклад, фібриляція передсердь, шлуночкова тахікардія або фібриляція шлуночків. Не всі порушення серцевого ритму потребують лікування. Якщо терапія необхідна, вона зазвичай проводиться за допомогою ліків для регулювання та стабілізації серцевого ритму. У деяких випадках може бути необхідним лікування шляхом імплантації кардіостимулятора або імплантованого дефібрилятора (AICD). Це часто робиться за допомогою серцевого катетера або в рамках операції шунтування.
Deutsch
English
Română
Srpski
Български